12:29 Відповіді на актуальні питання по ЄСВ. | |
1. Яким чином страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄВ , після закінчення терміну її подання виправити помилки, що не стосуються грошових показників?
Відповідь: Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 (далі - Порядок № 454), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160. Так, підпунктами 5.5 та 5.7 розділу V Порядку № 454 визначено, що у разі, якщо страхувальником було допущено помилку в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, - подаються скасовуючі документи (звіт страхувальника з позначкою «Скасовуюча», який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана у формі «Початкова» до органів доходів і зборів). Зміни в сумах нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим нарахованих сум ЄВ за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускаються. Згідно з абзацом першим п. 5.6 розділу V якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 Звітності щодо єдиного внеску до Порядку № 454 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованих осіб, які передбачені пунктом 4.8 розділу IV Порядку № 454 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 – «Додаткова». Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 звіту щодо нарахованих сум ЄВ до Порядку № 454 (абзац другий п. 5.6 розділу V Порядку № 454). При необхідності повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (п. 5.2 розділу V Порядку № 454). У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами – «Скасовуюча» та «Додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти) (п. 5.8 розділу V Порядку № 454). Таким чином, помилки в персональних даних, а також в реквізитах таблиць, що не стосуються грошових показників (загальні помилки), виявлені страхувальником самостійно після закінчення звітного періоду, виправляються шляхом подання таблиць, в яких було допущено помилки типу «Скасовуюча» та «Коригуюча» (для таблиць 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454), складених за період, за який виправляють допущену помилку. При такому виправленні помилок дані про суми заробітку застрахованої особи та суми внесків у виправленному документі мають бути ідентичними даним, які було надано раніше. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 454. Порядок виправлення таких помилок передбачено розділом V до порядку № 454.
2. З яким розширення зберігати звіт щодо сум нарахованого ЄВ на електронних носіях? Відповідь: Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 406) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Абзацом третім п. 3 Прикінцевих положень Закону № 406 визначено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у частині завершення процедур такого адміністрування. Тобто, реєстри страхувальників формуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, а органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати реєстри застрахованих осіб. Тому, для зручності звіти по єдиному внеску формуються платниками у файлі з розширенням «pfz», яке використовувалось для обробки відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам в Пенсійному фонді України.
3.В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ страхувальники, в тому числі, які протягом звітного періоду доходи на користь працівників не нараховували?
Відповідь: Відповідно до частини 3 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є роботодавцями – страхувальниками для платників ЄВ, зазначених у п. 2, 3, 6 – 14 частини 1 ст. 4 Закону № 2464. Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено підприємства, установи та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та інших фізичних осіб за умови, якщо вони: мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 454.
4. Яким чином заповнюється графа 2 таблиці 1 додатка 5 звіту щодо сум нарахованого ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09 вересня 2013 року № 454 (далі – Порядок № 454), фізичні особи підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 454. Податкова декларація про майновий стан і доходи формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга), форма та порядок заповнення якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481.
5.Який штраф передбачений за неналежне ведення бухгалтерської документації , на підставі якої нараховується ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
14. Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несплату (несвоєчасну) сплату ЄВ?
Відповідь: Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст. 9 Закону № 2464). Штраф у розмірі 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається: - за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів) (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464). Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ, посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464). Згідно ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями: 1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
6. Яка відповідальність передбачена до роботодавця за неподання або несвоєчасне подання звіту по ЄВ?
Відповідь: Відповідно до частини 1 ст.26 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність. Згідно ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄВ – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. адміністративному стягненню – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7.Яка процедура застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 7.1 розділу VІI наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується ЄВ, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 455. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема, пунктами 7.2 та 7.5 розділу VІІ Інструкції № 455, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках (п. 7.7 розділу VІІ Інструкції № 455). Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику ЄВ. Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов’язки з організації контролю за надходженням сум єдиного внеску та інших платежів до органів доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 15 Порядку № 455. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника ЄВ під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом (п. 7.10 Інструкції № 455). У разі якщо платник ЄВ отримав рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатив зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний орган доходів і зборів про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 7.11 Інструкції № 455). Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (п. 7.13 Інструкції № 455).
8. Чи передбачена відповідальність до фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування за несвоєчасне перерахування авансових платежів по єдиному внеску?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи - підприємці визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ). Згідно п. 2 частини 1 ст. 7 та частини 11 ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для зазначених платників (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) нараховується у розмірі 34,7 відс. суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 4.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (далі – Інструкція № 455), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми ЄВ, обчисленої від суми, визначеної органами доходів і зборів для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності. Отже, Інструкцією № 455 передбачено сплату фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів по ЄВ. При цьому, штрафні санкції за несплату авансових платежів до зазначених платників органами доходів і зборів не застосовуються.
9.Чи передбачена відповідальність до фізичних осіб –підприємців які застосовують спрощену систему оподаткування за несвоєчасне перерахування ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у т.ч. ті які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) . Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464). За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ орган доходів і зборів застосовує до платників ЄВ штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464). Згідно з частинами 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Враховуючи зазначене, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. | |
|
Всего комментариев: 0 | |