Анонсоване урядом реформування фіскальної системи активно обговорюють у бізнес-колах, зокрема керівники підприємницьких структур, бухгалтери, орендарі та власники. «УК» поцікавився думкою голови правління Спілки підприємців, орендарів та власників Сумської області, координатора коаліції малого та середнього бізнесу області Світлани ІЧЕНСЬКОЇ.

— Світлано Анатоліївно, оцініть ідею уніфікації обліку.

— Скасування податкового обліку з податку на прибуток і переведення обліку сплати і нарахування цього податку виключно на підставі бухгалтерського обліку — це, безумовно, великий плюс. Бізнес давно страждає від того, що змушений вести окремо податковий та бухгалтерський облік. 

— Уряд пропонує зарахувати до виробничих витрат відрядження, навчання, поїздки на автомобілях. Ви за таку ініціативу?

— Так. У більшості економічно розвинених країн  бізнес обліковує дохід для сплати податків, вилучаючи максимум затратних коштів.

За умови, що є підтвердження таких витрат (чек або рахунок), це зменшує суму податку, заощаджує кошти підприємця, збільшує чистий дохід, а також дисциплінує надавачів послуг, змушуючи надавати споживачеві чек або інший розхідний документ.

Щодо ідеї залишити три спеціальні регулюючі функції, які впливатимуть на нарахування податку на прибуток: амортизація, формування резервів та фінансові операції. Зрозуміло, що така новація деякою мірою полегшить складання статистичної та бухгалтерської звітності. Давно потрібно спростити роботу бухгалтерів, а вітчизняне податкове законодавство адаптувати до європейських стандартів.

Великим плюсом у нинішньому виробничому повсякденні є електронні системи ведення та передачі звітності, але необхідно подовжувати термін дії електронних сертифікатів та електронних  підписів не на 2 роки , а 5—10 або навіть зробити постійним. Процедура отримання ключів займає багато часу   (якщо їх постійно подовжувати), що заважає і гальмує роботу бізнесу.

— Як на веденні бізнесу позначиться ініціатива скорочення кількості податків і зборів з 22 до 9?

— Згідно з концепцією реформування податкової системи, скасовуються лише 6 податків, які, на думку Кабміну, не є важливими для наповнення бюджету.

Деталізую їх. Збори: за провадження деяких видів підприємницької діяльності (сплачують 123 тисячі платників);  у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; за місця для паркування транспортних засобів; на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; туристичний; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Як це позначиться на наповненні бюджету, побачимо, однак туристичний збір та збір за паркування були важливими для місцевих бюджетів.

Ще 12 податків, про які запитуєте, трансформуються у 5. Вони нікуди не зникають, а просто по-іншому називатимуться.  Наприклад, акцизний і екологічний (з палива), збір за першу реєстрацію транспортного засобу та у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, називатимуться акцизним збором.

Стануть екологічним податком збір за спеціальне використання лісових ресурсів та безпосередньо екологічний податок (крім палива). А плата за користування надрами, збори за користування радіочастотним ресурсом України,  за спеціальне використання води — рентна плата. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і плата за землю стануть  податком на нерухоме майно.

Єдиний та  фіксований сільськогосподарський податки називатимуться єдиним податком.  Добре, що частину з них сплачуватимуть до місцевих бюджетів — це додаткові надходження.

Але, за великим рахунком, бухгалтерові все одно,  скільки податків він нараховуватиме, — питання в тому, яким буде адміністрування цих податків. На це  концепція податкової реформи, на жаль, відповіді не дає.

А між іншим, нині за показником комфортності сплати податків з 183 країн світу Україна ледь не замикає список.

— Інша новація — переведення на загальну систему оподаткування певної частини сільгосппідприємств.

— Загальна система оподаткування в Україні й досі не реформована, вона дуже обтяжлива для підприємств у царині ведення обліку, адміністрування податків та перевірок. Бізнес готовий сплачувати більше податків за умови спрощення його ведення. Тому така популярна спрощена система оподаткування.

— Прокоментуйте пропозицію уряду змінити підходи в оподаткуванні зарплат.

— Насамперед, анонсованого триразового зниження ЄСВ бізнес не побачив. Лише зменшення розміру ЄСВ до 15% із суми заробітної платні, що перевищує мінімальну, а стимулювання до виходу «з тіні» немає. Нова концепція призведе до ускладнення ведення податкового обліку та звітності  нарахування зарплатні. У нас податкове навантаження на зарплату залишається вищим,  ніж, приміром, у Польщі чи ЄС.

Щодо запропонованих ставок ПДФО, то ступінчата процентна ставка податку — це ускладнення обліку, звітності та нарахування зарплати.   Що доброго матиме бізнес, якщо при зменшенні розміру ЄСВ отримає збільшення ПДФО?  

— А щодо введення єдиного податку на нерухоме майно, який передбачатиме оподаткування земельних ділянок та нерухомості, яка на них розташована?

 — Можливо,  це  спростить  процедуру оформлення документів та облік  нерухомості, але в концепції нічого не вказано про ставки такого  податку. В умовах економічної нестабільності це ще одне навантаження на громадян.

— Що, на вашу думку, треба змінити в системі оподаткування, аби  бізнес загалом розвивався стабільно й успішно?  

— Головне — стабільність і мир, без якого не прийде жоден інвестор. А від цього значною мірою залежить розвиток внутрішнього ринку. Бізнес не може стабільно розвиватись, якщо  постійно потерпає від  нестачі обігових коштів, низького споживчого попиту, постійних змін у законодавстві.

До того ж законодавства повинні чітко дотримуватися не лише платники податків, а й контролюючі органи.

За великим рахунком, треба сім разів відміряти, а потім уже братися за ножиці. Тобто на момент прийняття змін максимально врахувати всі нюанси, аби вже в перші місяці знову не вносити доповнення чи зміни до змін.

ДОСЬЄ «УК»

Світлана ІЧЕНСЬКА. Народилася 1957 року в місті Маріуполь. Підприємницькою діяльністю займається з початку 1990-х років. Голова обласного осередку всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «ФОРТЕЦЯ». 

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

ТИМ ЧАСОМ

Реформування потребує коректи 

Т ак вважають в Українському союзі промисловців та підприємців. Як заявляв президент УСПП Анатолій Кінах, у довгостроковій перспективі урядові ініціативи можуть сприяти прозорості податкової політики, створенню рівних умов для всіх суб’єктів господарювання, детінізації економіки. Однак, на його думку, треба обов’язково врахувати нинішні реалії. Адже бізнес переживає найтяжчі часи: доступ до кредитних ресурсів практично неможливий, різке падіння платоспроможності громадян України напряму впливає на обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції та послуг. Знос основних фондів сягає 40-60%, оновлення яких у сьогоднішніх умовах неможливе. Ризики наразі загострюються. Втрачено серйозні ринки збуту продукції. Зважаючи на це, запропонована урядом концепція потребує доопрацювання.

Віце-президент УСПП Юлія Дроговоз наголошує, що, на жаль, на тлі скорочення одних податків законопроект Мінфіну намагається запровадити інші: на нежитлову нерухомість (офісні, торговельні, виробничі, складські та інші нежитлові приміщення), до складу підакцизних товарів пропонують віднести електричну енергію, збільшується розмір орендної плати на землю, запроваджується новий збір з роздрібного продажу підакцизних товарів за ставкою 2% вартості реалізованого товару.

«Спрощення оподаткування податком на прибуток шляхом скорочення кількості податкових різниць «доповнюється» запровадженням додаткових податкових різниць, зокрема у вигляді 50% вартості товарів, послуг, необоротних активів, придбаних суб’єктом господарювання у неплатників податку на прибуток, в тому числі нерезидентів», — каже вона. І додає: скасування збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства потягне за собою скасування відповідної державної програми розвитку сільського господарства у цій сфері, зокрема буде зупинено компенсацію державою витрат суб’єктам господарювання, яких вони зазнали у сфері садівництва. Ось такі новації для бізнесу?

Юлія Дровогоз зауважує, що обмеження права на застосування спецрежиму з ПДВ та фіксованого сільгоспподатку фактично означатиме, що майже всі великі та середні сільгосптоваровиробники будуть позбавлені будь-якої державної підтримки. Водночас аграрії західних країн отримують досить великі дотації від держави. Тож наших виробників поставимо за межу конкурентоспроможності.

На її думку, моделі нарахування єдиного соцвнеску передбачають незначне зменшення навантаження на фонд оплати праці, тому реформа не призведе до легалізації заробітних плат. Вона переконана: треба всіляко підтримувати збільшення достатку малозабезпеченого населення, а кому й збільшувати податкове навантаження, так це багатим. Варто відмовитись від прогресивної шкали оподаткування єдиним соцвнеском та довести загальний рівень навантаження на зарплати до середньоєвропейських величин.

Крім того, експерт наголосила, що, зважаючи на прийнятий закон про електронне адміністрування ПДВ, з 1 січня 2015 року бізнес втратить залишок від’ємного значення податку (йдеться про 20 мільярдів гривень), а також можливість внести його в рахунок оплати платежів. Немає й чіткого механізму бюджетного відшкодування ПДВ, що унеможливлює його отримання для платників податків, крім платників, що матимуть право на автоматичне відшкодування. Тому УСПП пропонує до 1 січня 2015 року внести відповідні зміни до Податкового кодексу України, щоб відновити права платників податків.

Відділ економіки та державного управління 
«Урядового кур’єра»